Причини порушень психофізичного розвитку

Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різними несприятливими факторами, які поділяються на ендогенні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи. Найчастіше фахівці групують патологічні фактори залежно від періоду впливу на здоров’я дитини: пренатальні

  • причини, що діють на зародок і плід у період внутрішньоутробного розвитку; натальні – у період пологової діяльності; постнатальні – після народження дитини.

    У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхилення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:

    • спадкові захворювання (наприклад, міопатія – порушення обміну речовин у м’язовій тканині, галактоземія – незасвоєння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз – дефект ферменту підшлункової залози, певні типи порушень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.);
    • генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тирозиноз – хвороби, пов’язані з порушенням ферментної діяльності організму);
    • хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);
    • порушення харчування зародку і плоду – ця причина обумовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотичним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин тощо);
    • інтоксикації (хімічний вплив) – безконтрольний прийом вагітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо;
    • інфекційні захворювання вагітної жінки – токсоплазмоз, мікоплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія, гепатит);
    • травми зародку і плоду (механічний вплив);
    • температурний вплив – переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;
    • соматичні та психічні захворювання вагітної жінки – ревматизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.;
    • несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду.

    Вагітній жінці слід пам’ятати, що самолікування, безконтрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нераціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важливих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв’язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками

  • чим раніше у внутрішньоутробному розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляються наслідки.

    У період пологової діяльності (натальний період) несприятливими можуть бути такі фактори:

    • стрімкі пологи;
    • затяжні пологи;
    • некваліфікована акушерська допомога.

    Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голодування) або травм дитини.

    У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:

    • інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.);
    • інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особливо антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.);
    • травми;
    • порушення харчування дитини;
    • тривалі соматичні захворювання;

    Соціальні фактори (соціально-психологічні причини):

    • тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим становищем у сім’ї чи школі, постійними стресами, хронічними соматичними і фізичними дефектами;
    • несприятливі соціально-побутові умови;
    • недостатність мовленнєвого спілкування;
    • наслідування неправильного мовлення;
    • психічні травми;
    • педагогічна занедбаність.

    Наголосимо, що окремі соціальні фактори впливають передусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (замкнутість, сором’язливість, несамостійність), із відсутністю інтелектуальних інтересів тощо.

    Правильне виховання у сім’ї, емоційний контакт із близькими людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.