Суть діагностики усного мовлення при дислалії полягає у виявленні звуків, які вимовляються з дефектами і обстеженні стану звуковимови, використовуючи відповідний дидактичний матеріал. В ході обстеження логопед виявляє характер порушень звуків, їх відсутність, заміну, змішання, спотворення в різних позиціях:

• ізольовано;
• у відкритих складах, закритих, і складах зі збігом приголосних;
• в словах (спочатку, посередині, в кінці);
• в фразах і текстах.

Також проводиться дослідження стану фонематичного слуху – здатність до слухової диференціації всіх корелюючих фонем.

У своєму висновку логопед відображає:

• форму дислалії, яка буває:
  • механічною,
  • функціональною;
• вид дислалії – ділиться на:
  • акустико-фонематичну,
  • артікуляторно-фонематичну,
  • артікуляторно-фонетичну;
• різновид дефектів звуковимови, таких як сигматизм, ротацизм та ін.

У разі механічної дислалії дитині може знадобитися консультація стоматолога-хірурга і ортодонта.

При функціональній дислалії буде потрібна консультація дитячого невролога.

Також, знадобиться дослідження функції слухового аналізатора і консультація дитячого отоларинголога, щоб виключити туговухість.

У разі стертою дизартрії слід, перш за все, проводити диференційну діагностику дислалії.