Діагноз. Загальний недорозвиток мовлення
В першу чергу логопед вивчає медичну картку (висновок дитячого невролога, який оглядав дитину з ЗНМ, дані огляду педіатром та іншими дитячими лікарями) і, розпитуючи батьків, знайомиться з особливостями раннього розвитку мовлення дитини.
Далі проводиться діагностика усного мовлення для з'ясування рівня сформованості компонентів мовної системи. Дитину із загальним недорозвиненням мови обстежують на предмет стану зв'язного мовлення:
- здатність до складання опису зображення на картинці,
- розповіді на основі декількох картинок,
- переказу почутого,
- оповідання будь-якої історії.
Також, логопед діагностує ступінь розвитку граматичних процесів, таких як:
- правильність словотворення і словозміни;
- побудови речення;
- узгодження частин мови тощо.
Обстежується здатність дитини при ЗНМ до правильного порівняння того чи іншого слово-поняття з певним явищем або предметом, що також, дозволяє оцінити словниковий запас дитини.
Далі йде обстеження звукової сторони мовлення дитини:
- звуковимова;
- звуконаповненість слова;
- звуковий аналіз і синтез;
- складова структура;
- здатності до фонематичного сприйняття;
- моторика і будова мовного апарату.
При загальному недорозвитку мовлення у дітей важливо провести обстеження слухомовної пам'яті та інших психічних процесів.
В результаті діагностики мовних і немовних процесів у дитини із загальним недорозвиненням мови логопед ставить висновок, який відображає ступінь мовного розвитку дитини і клінічну форму мовного порушення (наприклад, ЗНМ 2-го рівня при моторній алалії). Не слід плутати ЗНМ з ЗМР (затримкою мовного розвитку), так як при ЗМР відстає тільки темп формування мови, але відсутні порушення формування мовних засобів.