Існують певні моральні принципи проведення психодіагностичного дослідження:

1. принцип відповідальності;
2. принцип забезпечення суверенних прав дитини;
3. принцип об'єктивності;
4. принцип конфіденційності;
5. принцип психопрофілактичного викладу результатів.

Психодіагностичне обстеження є діяльністю психолога, кінцевим результатом якої є побудова психологічного діагнозу. Виділяють три основних етапи психодіагностичного обстеження: збір даних відповідно до завдання обстеження; переробка та інтерпретація отриманих даних; винесення рішення (побудова діагнозу та прогнозу).

Етапу збору даних за допомогою психодіагностичних методик, як правило, передує період ознайомлення з попередньою інформацією про дитину (біографічні дані, історія хвороби, висновки інших фахівців та ін.). При виборі психодіагностичної методики, крім її відповідності поставленим цілям

обстеження, враховується також її надійність та валідність.

На етапі ухвалення рішення складається діагностичний висновок –формулюється психологічний діагноз. Завершується обстеження розробкою програми втручання – дій, які необхідно здійснити відповідно до отриманих результатів (наприклад, провести роботу з розвитку або корекції тієї або іншої особистісної особливості).

Підсумки психологічного обстеження надаються і у специфічних психологічних поняттях, і у формі доступній для сприйняття нефахівцеві. У підсумку психодіагностичного обстеження складається висновок – документ про результати психодіагностики, що викладений, як правило, у вільній формі, залежно від цілей дослідження. Основним змістом висновку є психологічний діагноз і рекомендації із програм навчання, розвитку, корекції, лікування та ін., складені на основі отриманих психодіагностичних даних.